Фільм про кафедру ПОСИЛАННЯ

Кафедру створено наказом НМАПО імені П. Л. Шупика (НУОЗ України імені П. Л. Шупика) від 03 грудня 2015 року № 4652 за погодженням МОЗ України (лист від 5 жовтня 2015 року за № 08.01-47/22/869-15/31808) з приписом розпочати освітній процес з 1 січня 2016 року.

У травні 2026 року створено кафедру освіти, психології, права та професійного розвитку у сфері охорони здоров'я, яка отримала у спадковість від кафедри педагогіки, психології, медичного та фармацевтичного права процеси та функціональності.

Кафедра освіти, психології, права та професійного розвитку у сфері охорони здоров'я – це базовий структурний підрозділ НУОЗ України імені П. Л. Шупика, що проводить освітню, методичну та наукову діяльність за тематичними напрямками з педагогіки, дидактики, психології, педагогічної психології, медичного та фармацевтичного права, нових технологій навчання тощо.

АКТУАЛЬНІСТЬ (для підготовки магістрів за ОПП "Клінічна психологія та психологічна допомога")

Кафедра освіти, психології, права та професійного розвитку у сфері охорони здоров'я – обрана випусковою кафедрою за ОПП "Клінічна психологія та психологічна допомога" (денна та заочна форми) за спеціальністю С4 «Психологія». Знання з клінічної психології та психологічної допомоги актуальні у всі часи, так як людська психіка і причино-наслідкові реакції потребують більшої уваги. Підготовка фахівців з психології передбачає володіння ними теоретичними знаннями та практичними навичками роботи з клієнтом як в умовах повсякденного життя, так і в умовах клініки. Тому «Клінічна психологія та психологічна допомога» як освітня програма спрямована на більш глибоке пізнання здобувачами вищої освіти спеціальності С4 «Психологія» закономірностей функціонування і розвитку нормальної психіки, вивчення психічного здоров’я, а також факторів, які активізують чи гальмують розвиток особистості. 
З вересня 2023-го року 38 здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня почали навчатися за освітньо-професійною програмою. Набір 2025 року вже був 96 студентів. Набір 2026 року - 108 студентів.
Майбутні клінічні психологи будуть мати компетентності, які допоможуть їм розробляти та впроваджувати інноваційні методи психологічної допомоги клієнтам у складних життєвих ситуаціях, а також відповідально та свідомо застосовувати фахові знання та навички в практичних ситуаціях, зокрема: здійснювати практичну діяльність (психодіагностичну, психоедукаційну, психогігієнічну, психопрофілактичну, консультаційну, тренінгову, психокорекційну, психологічний супровід) з використанням науково верифікованих методів та технік.
Навчання з клінічної психології це:
- Глибоке розуміння людської психіки та навички ефективного консультування
- Практична підготовка, що відповідає потребам реальної роботи в сфері психології
- Розширений спектр методик та підходів до клінічної практики та психологічної допомоги
- Доступ до висококваліфікованих викладачів та професіоналів зі сфери психології в університеті із 100-річним досвідом
- Гнучкість форми навчання: денна та заочна форми для зручності студентів
- Нові кар'єрні можливості та широкий вибір професійного росту

Клінічний психолог це фахівець, який:
- Здійснює психопрофілактику розвитку психічних, психосоматичних та поведінкових розладів, психодіагностику, психологічну корекцію та реабілітацію хворих з різними соматичними захворюваннями
- Надає психологічну допомогу особам, неспроможним справитися з несприятливими умовами, що склалися в їхньому житті
- Проводить консультації пацієнтів та членів їх сімей з питань психічного здоров’я
- Сприяє створенню здорового психологічного клімату в закладі охорони здоров'я, реабілітаційному закладі
- Здійснює заходи з психопрофілактики професійного вигорання медичного та іншого персоналу

АКТУАЛЬНІСТЬ (для тематичного напрямку «педагогіка та психологія»)

Згідно з вимогами Всесвітньої Федерації Медичної Освіти: «з метою підвищення якості академічної діяльності співробітників необхідно організувати навчання, підвищення кваліфікації та сертифікацію викладачів медичних навчальних закладів з питань педагогіки».

У країнах Європи використовується покроковий підхід до кваліфікаційної підготовки викладачів медичних факультетів. Тривалість навчання варіює від дводенних тренінгів до дворічних магістерських програм з медичної дидактики.

В Німеччині створений Центр медичної дидактики (MeDiBo), який розробляє ідеологію, принципи підготовки педагогічних кадрів для медичної освіти, та співпрацює з багатьма університетами.

Для всіх викладачів університету Ніцци (у т.ч. медичного факультету), обов'язковим є щорічне протягом 8-10 днів навчання з різних проблем педагогічної діяльності в медичному навчальному закладі. За підсумками навчального року проводяться щорічні педагогічні конгреси.

В свою чергу, національна асоціація медичної освіти (CIDMEF) пропонує виділяти три рівні педагогічної компетенції, серед яких найвищій досягається через засвоєння магістерської програми «науки про навчання» або докторантуру з педагогіки та / або навчальне стажування в експертних центрах.

Згідно із Законом України «Про вищу освіту», третій (освітньо-науковий) рівень ВО передбачає оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності.

Таким чином, в медичних університетах світу питання підготовки викладачів та їх удосконалення стоять на першому місці.

АКТУАЛЬНІСТЬ (для тематичного напрямку «медичне та фармацевтичне право»)

Актуальність удосконалення знань лікарів, провізорів та пацієнтів з юридичного забезпечення медичної діяльності в Україні пов’язана з активним розвитком приватної медичної практики, запровадженням добровільного медичного страхування та розробкою нормативно-правової бази щодо введення загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, використанням новітніх досягнень медичної науки (трансплантологія, репродуктивні технології, клонування), удосконаленням управлінської діяльності в галузі охорони здоров’я тощо.

З’явилася низка ключових факторів, які й обумовлюють потребу українського суспільства у знаннях у сфері юридичного забезпечення медичної діяльності: зростання кількості нормативно-правових актів системи охорони здоров’я України; потреби практичної діяльності лікувально-профілактичних закладів, де найчастіше й виникають проблеми медико-правового характеру; запити юридичної практики, які свідчать про зростання ролі спеціальних знань, пов’язаних з особливостями правового регулювання медичної діяльності; підвищення правової грамотності населення у сфері отримання медичних послуг, що проявляється й збільшенням кількості скарг та позовних вимог у випадку надання медичної допомоги незадовільної якості.

Таким чином, підготовка лікарів, провізорів та населення з медичного права дасть змогу підтримати шлях України до Європейського правового співтовариства.