Кафедра мовної підготовки та гуманітарних дисциплін НУОЗ України імені П. Л. Шупика здійснює системне дослідження можливостей і ризиків інтеграції генеративного штучного інтелекту у професійну діяльність викладачів і медичних працівників.
Актуальність дослідження зумовлена стрімкою цифровізацією системи охорони здоров’я, яка трансформує не лише підходи до клінічної діагностики, а й фундаментальні принципи професійної комунікації - як рідною, так і іноземною мовами. Сьогодні сервіси на базі великих мовних моделей, такі як ChatGPT, DeepL, Meta AI, Google Gemini та Claude, стають звичними інструментами для перекладу наукових праць, підготовки тез до міжнародних конференцій і ведення ділового листування з іноземними колегами. Водночас активне впровадження цих технологій актуалізує питання: чи здатна нейромережа повноцінно замінити фахового лінгвіста в такій високотехнологічній і відповідальній сфері, як медицина?
У межах дослідження викладачі кафедри проводять порівняльний аналіз перекладів складних клінічних випадків і наукових статей, підготовлених співробітниками університету та аспірантами. Матеріали, згенеровані за допомогою провідних ШІ-платформ, були зіставлені з автентичними перекладами, виконаними та перевіреними кваліфікованими медичними перекладачами. Такий підхід дозволив об’єктивно оцінити якість автоматизованого перекладу в умовах високої термінологічної точності.
Результати дослідження засвідчили, що, попри значний потенціал штучного інтелекту, існує низка критичних аспектів, у яких людська експертиза залишається незамінною. Передусім це стосується так званих контекстуальних і термінологічних «пасток»: штучний інтелект не завжди коректно інтерпретує абревіатури, що мають різні значення в окремих галузях медицини. Крім того, виявлено випадки стилістичної та регістрової невідповідності - навіть за умови правильної структури тексту нейромережі можуть використовувати узагальнену лексику, що знижує рівень наукової точності, особливо у випадках, де необхідна сувора міжнародна термінологічна стандартизація.
Важливим напрямом дослідження стали питання етики та безпеки даних. Використання відкритих ШІ-систем у роботі з медичною інформацією пов’язане з потенційними ризиками витоку персональних даних пацієнтів. У зв’язку з цим особливого значення набуває дотримання принципів медичної етики та вимог чинного законодавства щодо захисту інформації.
На основі отриманих результатів кафедра розробиляє та впроваджує оновлені методичні рекомендації для слухачів, інтернів і магістрантів. Освітній акцент поступово зміщується від формального вивчення іноземної мови до розвитку критичної цифрової грамотності, що передбачає вміння аналізувати, перевіряти та коригувати згенерований контент.
Фахівці кафедри наголошують, що штучний інтелект слід розглядати не як альтернативу лінгвістичним знанням, а як інструмент підвищення ефективності професійної діяльності. Водночас ключову роль і надалі відіграє людський фактор - здатність спеціаліста критично мислити, інтерпретувати інформацію та приймати відповідальні рішення.
«Штучний інтелект має виступати надійним цифровим помічником, а не остаточною інстанцією у прийнятті рішень», - підкреслюють науково-педагогічні працівники кафедри.
Кафедра мовної підготовки та гуманітарних дисциплін НУОЗ України імені П. Л. Шупика продовжує системний моніторинг розвитку мовних технологій та інтеграцію інноваційних підходів в освітній процес. Це сприяє підготовці фахівців, які не лише володіють іноземними мовами, а й здатні ефективно, критично та безпечно використовувати інструменти штучного інтелекту для представлення української медицини на міжнародному рівні.