Поширення української наукової думки у світовому науковому просторі є одним із ключових завдань сучасного університетського середовища та важливою передумовою інтеграції національної науки в міжнародний академічний дискурс. Через наукові публікації, участь у фахових обговореннях і представлення результатів досліджень українські вчені забезпечують видимість і вплив вітчизняних наукових шкіл, формують інтелектуальну присутність України у глобальному науковому середовищі та доносять власний досвід до світової спільноти.

Одним із науковців, чия діяльність є показовою у цьому контексті, є професор кафедри паліативної та хоспісної медицини Олег Шекера — відомий український учений і організатор охорони здоров’я, чия професійна діяльність поєднує військово-медичний досвід, наукову роботу та державницьке бачення розвитку медицини. Найбільш відомим є його внесок у формування та розвиток сімейної медицини — як в Україні, так і в інших країнах СНД. Значущим елементом його діяльності стала участь у формуванні державної політики у сфері охорони здоров’я, зокрема розробка Закону України «Про первинну медико-санітарну допомогу на засадах сімейної медицини». Й сьогодні він продовжує активну наукову діяльність, сприяючи поширенню досягнень української науки у світовому науковому просторі.

Важливу роль у цьому процесі відіграють наукові публікації в українських і міжнародних фахових виданнях, які є не лише показником академічного статусу, а передусім ефективним механізмом трансляції української наукової думки до світової спільноти та власного суспільства. Такі публікації забезпечують наукову видимість і вплив українських досліджень, сприяють їх інтеграції у міжнародний академічний дискурс, практичному використанню результатів у сфері управління, освіти та медицини, а також формують український науковий голос у глобальному культурно-цивілізаційному просторі. Водночас вони виконують важливу державницьку функцію як інструмент наукової дипломатії, утвердження авторитету України та протидії інформаційній ізоляції. В умовах війни публікації українських учених є свідченням стійкості та життєздатності національної науки й підтвердженням того, що інтелектуальний фронт залишається активним і стратегічно значущим.