Зроблено ще один крок до виконання меморандуму про інтеграцію mhGAP у вищу медичну освіту в НУОЗ України імені П.Л. Шупика.
У тренінговому центрі впровадження компетентністного підходу в загальній лікарській практиці Навчально-наукового інституту інноваційних медичних та освітніх технологій (ННІ ІМОТ) імені Андрія Ткаченка НУОЗ України імені П.Л. Шупика завершився цикл тематичного удосконалення «Основи клінічної практики у сфері психічного здоров’я (mhGAP)», що відбувався з 22.10.2025 р. по 06.11.2025 р. Це навчання є продовженням інтеграції Програми ВООЗ mhGAP у вищу медичну освіту в Україні, зокрема в НУОЗ України імені П.Л. Шупика, за примірною програмою, розробленою робочою групою при Координаційному центрі КМУ, за участі експертів ВООЗ, МОЗ, на основі Керівництва ВООЗ mhGAP. Навчання покликане подолати прогалини у сфері психічного здоров’я у вищій медичній освіті на до- та післядипломному рівні.
Навчання було поведено для всіх лікарів КНП «ЦПМСД» Білгородської сільської ради на їх клінічній базі доценткою, викладачем-тренером Тренінгового центру Людмилою Матвієць. Їй допомагала магістрантка зі спеціальності «Клінічна психологія» Анна Корнієцька, яка проходить переддипломну практику на базі цього тренінгового центру. Слухачі опановували підходи до оцінки, ведення психічних, неврологічних розладів та розладів, пов’язаних зі вживанням психоактивних речовин (ПНПР-розладів) та подальшого супроводу пацієнтів в неспеціалізованих закладах охорони здоров’я, де медичні працівники зазвичай не мають достатньо знань у сфері психічного здоров’я.

Упродовж циклу були розглянуті основні принципи допомоги людям з ПНПР-розладами: пацієнтам із депресією, психозами, епілепсією, деменцією, дитячими та підлітковими психічними і поведінковими розладами, а також розладами, пов’язаними зі вживанням психоактивних речовин. Лікарі вчилися оцінювати наявність ПНПР-розладів, визначати етапи ведення (психосоціальні та фармакологічні втручання, своєчасне скерування до фахівців з психічного здоров’я), а також складати план лікування та подальшого супроводу. Навчання мало виражену інтерактивну складову: рольові ігри, дискусії, обговорення клінічних випадків, перегляд відеоматеріалів із прикладами ефективної комунікації при консультуванні пацієнтів з ПНПР-розладами. Контроль знань здійснювався за допомогою тестувань за темами занять та підсумковим іспитом.
Участь у циклі дала лікарям первинної ланки практичні інструменти для раннього виявлення та ведення ПНПР-розладів на рівні закладу, куди пацієнти, перш за все, звертаються за допомогою. Для пацієнтів це означає зменшення стигми, можливість отримати допомогу «поруч із домом» без необхідності одразу звертатися до вузькопрофільних закладів, а також своєчасне скерування до фахової підтримки.
Для Університету впровадження навчання на базі програми mhGAP є важливим елементом формування біопсихосоціального підходу лікаря до пацієнта. Цикл тематичного удосконалення показав, що поєднання доказової бази, інтерактивних методів навчання та орієнтації на реальні запити сфери охорони здоров’я дозволяє ефективно підвищувати компетентність лікарів у сфері психічного здоров’я.
