Продовжувати відкривати Україні славетних українців, імена яких довгі роки перебували в тіні, – свідома позиція громадської спілки UpToFuture, що започаткувала Клуб імені Сергія Виноградського та Шевченкового Університету.

У результаті такої взаємодії університетська Галерея незабаром поповниться портретами двох видатних учених у виконанні сучасного майстра живопису Романа Дмитришина. Йдеться про зображення Сергія Виноградського та Наталії Полонської-Василенка.

Доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров′я України імені П. Л. Шупика Галина Гуменюк є активним членом Клубу імені Сергія Виноградського та 29.08.2023 р. взяла участь у цьому заході.

У 2022 році розпочинається новий етап у вивченні життєдіяльності Сергія Виноградського та її популяризації. На тлі російської агресії цей рік став для України роком гуртування та відновлення національної ідентичності, аналогів якому не має сучасна історія, а також роком єднання нашої нації з Європою і усім вільним світом. Цікаво, що визначений на початку нового десятиріччя спільнотою однодумців символізм особистості Виноградського виявився пророчим в контексті українсько-світової інтеграції, а новаторські підходи в діяльності щодо популяризації спадщини великого вченого виявились особливо актуальними на тлі повномасштабної військової агресії росії в Україні. На шляху освоєння нових підходів у популяризації імені великого вченого і в нових життєвих умовах, діяльність Клубу (Serhiy Winogradsky Club) була виведена у значно більш широкий суспільний інформаційний простір. 

У науковому журналі «Інфузія і Хіміотерапія» опубліковано унікальну статтю доктора медичних наук, професора Г.Л. Гуменюк, в якій наведено системні докази і висновки, котрі узагальнюють рокі досліджень і переконливо стверджують про те, що Сергій Виноградський за родом і походженням, за волею і прагненнями до розвитку, маючи в душі любов до Батьківщини є Великим Українцем.

Сергій Виноградський (1856-1953 рр.) – український мікробіолог планетарного масштабу. Вихованець Київського університету святого Володимира, він шукав і знаходив себе і на теренах України, і в найкращих наукових інституціях світу.

Сергій Виноградський відкрив явище хемосинтезу, яке вивчають навіть у школах, але ім’я його першовідкривача досі залишається в тіні. Аби виправити цю прикру несправедливість та донести інформацію до вітчизняного суспільства, у 2019 році Громадська спілка UpToFuture і започаткувала соціальний проєкт – Клуб імені Сергія Виноградського, який став сучасною комунікаційною платформою, що поширює інформацію про наукові здобутки великого вченого, а віднедавна почав видавати науково-популярну збірку статей – Вісник Клубу імені Сергія Виноградського.

Однією з ініціатив Клубу стало голосування у додатку «Київ цифровий» щодо перейменування однієї з вулиць Києва на честь Сергія Виноградського. За результатами голосування, перемогло ім’я нашого видатного вченого. Після затвердження комісією Київської міської ради з питань культури рішення щодо перейменування вулиці буде винесене на голосування Київради.

Другий портрет, який прикрасить Галерею Університету (і стане першим портретом жінки у ній), зображує Наталію Полонську-Василенко (1884-1973 рр.) – першу жінку, яка була обрана приват-доценткою Київського університету святого Володимира (1916 р.). Історикиня Наталія Полонська-Василенко стала засновницею Українського археологічного інституту в Києві. Її археографічні студії були одним із джерел розвитку української історичної науки. Під час Визвольних змагань, коли «чоловіки пішли на фронт», два роки завідувала Музеєм старожитностей Київського університету.

Сподвижниця Агатангела Кримського, Наталія Полонська-Василенко глибоко вивчала тему Південної України, «відвоювала Південну Україну від Москви, яка привласнила її собі, найменувавши Новоросією». Так замість імперського дискурсу «колонізації Новоросійського краю» постав національно-державницький погляд на «заселення Степової України», що на повну знайшов втілення вже в еміграційний етап наукової діяльності дослідниці.

Працею свого життя Наталія Полонська-Василенко вважала «Історію України» у двох томах, яка охоплює період від найдавніших часів до 1921 року. “Це була… перша спроба в німецькій мові термінологічно дуже чітко відмежувати історію України від історії Росії чи Білорусі”, – пише перекладач з Мюнхена, українець Роман Шупер.

Іменем Наталії Полонської-Василенко ще 2018 року названо вулицю у Голосіївському районі столиці.

Представляючи портрети видатних українських науковців професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров′я України імені П. Л. Шупика Галина Гуменюк зазначила: «Ми самі науковці і тому для нас важливо підтримувати славетну історію української науки, розповідати про неї українцям, ми маємо відкривати Україні українців, щоб просувати такі проєкти – і це надзвичайно важливо».

Голова Громадської спілки UpToFuture переконаний, що переможний потенціал нашої нації має глибоке наукове та просвітницьке коріння. Він презентував Вісник клубу Сергія Виноградського, примірники якого представлені у всіх провідних університетах світу. Слова підтримки на сторінках видання написали знані представники міжнародної наукової спільноти.

Автор портретів Роман Дмитришин зауважив: «Мені було приємно працювати з цими портретами, – підкреслив художник. – Я розумів, де вони експонуватимуться – це велика відповідальність і висока честь. Працюючи над зображеннями, вивчив ще дві біографії великих людей. І вже знайшов два томи «Історії України» Полонської, які тепер читаємо з друзями».