Кафедра громадського здоровʼя є першою в системі післядипломної підготовки в новій системі громадського здоровʼя України, яка включилася в просування ролі та значимості громадського здоровʼя для збереження та зміцнення здоровʼя населення, забезпечення санітарно-протиепідемічного благополуччя в усіх галузях життєдіяльності людини, її лідерстві на міжвідомчому та міжсекторальному рівнях, збереженні життя й здоровʼя громадян у період військової агресії РФ на території нашої країни.
За пʼять років існування створена провідна кафедра в системі вищої медичної освіти України, яка користується авторитетом серед провайдерів напряму підготовки професійних кадрів, є інноватором у розробці актуальних наукових тем та досягненні важливих результатів, що широко впроваджуються у практичну діяльність; просуванні позитивного досвіду інших країн для активізації соціальної мобілізації та комунікації у суспільстві.
За період функціонування (2017 - 2022 рр.) кафедрою виконувалося три ініціативно-пошукові науково-дослідні роботи під науковим керівництвом проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародного співробітництва професора Олесі Гульчій (2017-2020) та завідувача кафедри професора Ірини Хоменко (2018-2023).
Упродовж пʼяти років кафедра співпрацювала та продовжує співпрацю (за угодами) з ДУ «Інститут громадського здоровʼя імені О. М. Марзєєва НАМН України», ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» та новоствореними ДУ «Центри контролю та профілактики хвороб МОЗ України» в регіонах (Київським, Волинським, Житомирським ін.).
З ДУ «Інститут громадського здоровʼя імені О. М. Марзєєва НАМН України», ДУ «КМЦКПХ МОЗ України» розглядаються перспективи розбудови національної системи громадського здоровʼя України з питань забезпечення здоровʼя населення в сучасних умовах відновлення та економічного розвитку країни.
З ДУ «ННЦРМ НАМН України» кафедра продовжує наукові дослідження щодо наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та удосконалення системи радіаційного моніторингу й медичного забезпечення населення зон спостереження діючих обʼєктів атомної енергетики України (на прикладі Запорізької АЕС), що набуло особливої актуальності у воєнний час.
За результатами наукової та інноваційної діяльності за цей час видано більше 120 наукових праць, в середньому 23 видання щорічно.
Кафедра активно презентує свій досвід щодо підготовки спеціалістів громадського здоровʼя на етапі розбудови національної системи шляхом підготовки монографій, навчально-методичних посібників, публікацій у міжнародних наукометричних виданнях, що цитуються в базах Scopus та Web of Science, міжнародних науково-практичних конференціях: 31,7 % статей опубліковано саме у міжнародних виданнях з цитуванням Scopus та WoS, 30,7 % тез - у збірниках міжнародних науково-практичних конференцій, 9 видань захищено свідоцтвами про авторське право на твір.
Співробітники кафедри є членами міжсекторальної робочої групи зі спільної зовнішньої оцінки Спільного зовнішнього оцінювання, що координується ВООЗ в усіх країнах-членах підготовки кадрових ресурсів у системі громадського здоровʼя, з метою оцінки спроможностей країни виявляти, запобігати та реагувати на всі надзвичайні ситуації у сфері громадського здоровʼя будь якого походження (отримана Подяка Бюро ВООЗ в Україні), а також членами редакційних рад міжнародних видань Scopus та Web of Science, експертами з підготовки стандартів вищої медичної освіти для спеціальності «Громадське здоровʼя». Кафедра громадського здоровʼя ініціювала впровадження епідемічного нагляду за розвитком і поширенням неінфекційної патології серед населення країни в системі громадського здоровʼя, визначення критеріїв ризику для детермінант здоровʼя, як провідного напряму в профілактичній роботі галузі, підготовку спеціалістів громадського здоровʼя з вищою медичною освітою.
На сучасному етапі кафедра громадського здоровʼя має потенційні можливості до розробки сучасних форм медичної освіти, безперервного професійного розвитку лікарів, узгоджених з пріоритетами національної політики України. У 2023 р. перед кафедрою поставлені нові важливі завдання щодо адаптації освітнього процесу до сучасних міжнародних вимог.