Для людей, яким призначено SSRI (специфічний тип лікування депресії, який впливає на рівень серотоніну), антидепресанти є незамінними – зазвичай це стандартний спосіб лікування, що його застосовують найчастіше.
Але, як свідчать дослідження, принаймні для половини пацієнтів правильним є зворотне твердження, яке полягає в тому, що SSRI стає фактором погіршення, а не полегшення симптомів депресії. Більше того – ми не маємо жодного способу дізнатися, як працюватимуть ліки, доки пацієнт не почне їх приймати. Це – найголовніша проблема, з якою стикаються медики при лікуванні психічних захворювань.
На щастя, вчені, здається, зламали код, що дозволяє визначити, чи працюватиме SSRI, ще до того, як пацієнт проковтне бодай одну пігулку.
Коли симптоми депресії загострюються, в мозку людини активізується ділянка, яка має назву передня поясна кора (ППК). ППК є однією з ділянок нашого мозку, що відповідає за контроль емоцій і появу складних думок. Для того, щоб визначити, чи буде ефективним той чи той антидепресант, можна простежити за поведінкою ППК. Принаймні, такий висновок міститься у статті, опублікованій в журналі JAMA Psychiatry.
Упродовж років лікарі знали, що спостереження за цією ділянкою, яка міститься безпосередньо навпроти чола, є надійним індикатором депресії. Проте при спробі практичного застосування результатів цього аналізу з’ясувалося, що проведені експерименти охоплювали невелику кількість пацієнтів, а отже, отримані в результаті висновки можуть не підтвердитись іншими випадками. Крім того, внаслідок цих експериментів не було враховано порівняння ефектів від вживання антидепресантів і плацебо – отже, зроблені в результаті висновки про реальний ефект антидепресантів були дещо передчасними. Крім того, не було проведено жодних досліджень, які б враховували залежність цього феномену від демографічних факторів, таких, як раса чи гендер. Отже, в разі появи можливості скоригувати відповідні висновки за рахунок більш ретельних досліджень, наука мала нею скористатися.
Це нове дослідження ґрунтується на значно більш багатообіцяючих методах. Його проводили протягом чотирьох років, внаслідок чого було оглянуто кілька сотень пацієнтів. Дослідники з’ясували, що лише після тижня медикаментозного лікування зміни в активності ППК пацієнта можуть служити показником того, буде чи не буде ефективним лікування пацієнта антидепресантами. Це той випадок, коли експеримент можна визнати незалежним від демографічних та інших факторів, що могли поставити під сумнів результати попереднього експерименту.
Певна річ, такі вимірювання мозкової активності нині не є поширеною серед психіатрів практикою. Але ширше їх застосування дозволило б пацієнтові витрачати менше часу на підбір того лікування, якого він потребує. А це великий крок на шляху до персоналізованої медичної допомоги пацієнтам із депресією.
За матеріалами сайту https://futurism.com/antidepressants-brain-region/
Переклад Ірини БОРИСЮК