У Києві відбувся Національний міжсекторальний політичний діалог з питань безпеки здоров’я (Health Security Policy Dialogue), організований Міністерством охорони здоров’я України спільно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я.
У заході взяли участь міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, заступники міністра Ігор Кузін та Василь Стрілка, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації Михайло Радуцький, а також виконавчий директор Програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я д-ром Чікве Іхеквеазу (Chikwe Ihekweazu), представники ВООЗ, інших органів державної влади та міжнародних партнерів.
Україна стикається з низкою загроз для здоров’я населення, серед яких інфекційні захворювання, антимікробна резистентність, хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні ризики. Додаткові виклики створює повномасштабна війна та системні атаки на критичну інфраструктуру. Реагування на такі загрози потребує скоординованої роботи різних органів державної влади.
“Ми надзвичайно вдячні ВООЗ та міжнародним партнерам за постійну підтримку України і спільну роботу під час найбільших криз останніх років. Разом ми реагували на пандемію COVID-19, виклики повномасштабної війни, наслідки руйнування дамби Каховської ГЕС та інші надзвичайні ситуації. Для нас важливо й надалі посилювати готовність медичної системи до кризових ситуацій та ефективно реагувати на загрози для здоров’я населення.”
зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
Одним із ключових кроків у цьому напрямі є підготовка та імплементація плану готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я, який має відповідати вимогам Регламенту (ЄС) 2022/2371 про серйозні транскордонні загрози здоров’ю. Зокрема, план має визначити спільні пріоритети, конкретні заходи, відповідальних за їх виконання та необхідне фінансування. Протягом останніх двох років за підтримки ВООЗ до його підготовки долучилися понад 100 експертів із різних секторів.
Було відзначено, що Україна вже має значний практичний досвід реагування на масштабні кризи, а наступний крок - полягає в систематизації цієї роботи та реалістичному плануванні.
Зокрема, планується інтегрувати основні заходи у сфері безпеки здоров’я у Стратегію розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. Вона вже передбачає окремий напрям щодо посилення спроможності системи працювати в умовах надзвичайних ситуацій і глобальних загроз.
Також Україна продовжує інтегруватися до європейських механізмів у сфері безпеки здоров’я. Йдеться, зокрема, про механізм спільних закупівель лікарських засобів, повноцінну роботу з платформою епідеміологічного нагляду EpiPulse та подальше наближення до підходів ВООЗ і ЄС.
Публікація підготовлена за матеріалами сайту МОЗ України
