Співробітників кафедри клінічної патології та судової медицини взяли участь у заході щодо вдосконалення системи нагляду за смертністю пацієнтів з ВІЛ.
В рамках реалізації проекту «Посилення лікування ВІЛ-інфекції, спроможності лабораторної мережі, замісної підтримуючої терапії та програмного моніторингу в Україні в рамках Надзвичайної ініціативи Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД (PEPFAR)» 28 вересня 2026 року у місті Київ Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» провела зустріч зацікавлених сторін щодо аналізу ВІЛ- асоційованої смертності.
Метою зустрічі було обговорення результатів досліджень «Аналіз системи нагляду за смертністю у зв’язку з ВІЛ та госпітальне спостереження за ВІЛ- асоційованою смертністю в Україні».
В роботі зустрічі взяли участь представники ДУ «Центр громадського здоров'я МОЗ України» (ЦГЗ), українського офісу CDC, ВООЗ, ЮНЕЙДС, співробітники кафедри клінічної патології та судової медицини професор Олена Дядик, доцент Петро Кузик, асистент Анна Городецька, фахівці патологоанатомічної служби м. Київ, Одеса, Чернігів, Дніпро, Черкаси.
Під час зустрічі доцент кафедри Петро Кузик вступив з доповіддю за результатами досліджень «Ситуаційний аналіз системи нагляду за смертністю у зв'язку з ВІЛ та госпітальне спостереження за ВІЛ-асоційованою смертністю в Україні». Було продемонстровано данні, щодо виявлення ВІЛ-позитивних пацієнтів під час розтину, які не були діагностовано прижиттєво. Підкреслено роль патологоанатомічного дослідження, як посмерного, так прижиттєвого, в постановці діагнозу - підтвердити ВІЛ-інфекцію та встановити ВІЛ-асоційовані захворювання, визначити причинний ланцюг і місце ВІЛ у структурі діагнозу та обрати код, що відповідає основній причині смерті та правилам класифікації. Важливий висновок - помилка на будь-якому етапі занижує видимість ВІЛ-асоційованої смертності. Було показано місце ВІЛ-інфекції у структурі діагнозу, в залежності від впливу на перебіг захворювання та основну причину смерті. Підкреслено значення асоціації ВІЛ та мікобактеріальної інфекції в перебігу захворювання. Наведено принцип кодування МКХ-11, де основна вісь кодування поєднує асоціацію з туберкульозом або малярією та клінічну стадію ВІЛ. Показано зміни моделі кодування ВІЛ в МКХ-10 та МКХ-11. Підкреслено, що дані смертності до і після 01.01.2027 потребуватимуть узгодження рядів МКХ-10 і МКХ-11. В доповіді наголошено, що потребує роз’яснення: якою версією кодувати смерті кінця 2026 року, оформлені або перекодовані після 01.01.2027.
У рамках дискусії обговорено сукупність епідеміологічних, клінічних та морфологічних критеріїв, які дозволять впровадити постмортальну верифікацію ВІЛ та наголошено на важливості зворотного зв’язку між спеціалістами патологоанатомічної та епідеміологічної галузі, особливості формулювання патологоанатомічного діагнозу та підходи до заповнення лікарського свідоцтва про смерть при ВІЛ-інфекції.
В підсумковій дискусії щодо подальших кроків з вдосконалення епіднагляду за випадками смерті серед людей, які живуть з ВІЛ виступили фахівці ЦГЗ, доцент Петро Кузик, професор Олена Дядик та асистент Анна Городецька. Було наведено використання результатів патологоанатомічної діагностики та посмертного виявлення ВІЛ-інфекції для доповнення даних епіднагляду, показано результати взаємодії та обміну даними між закладами охорони здоров’я, патологоанатомічною службою та іншими залученими установами. Було показано пріоритетні заходи щодо вдосконалення системи епіднагляду за випадками смерті серед людей, які живуть з ВІЛ.
