У сучасному світі спостерігається стійке зростання інтересу до латинської мови як важливого інструменту академічної, наукової та професійної комунікації.
Зокрема, у різних країнах Європи реалізуються ініціативи, спрямовані на відновлення та розширення функцій латини, зокрема, конгреси любителів «живої латини», конкурси та олімпіади, відновлюється і розширюється її викладання, а звідси – практична потреба впровадження стандартизованих форм оцінювання компетенцій з цієї класичної мови.
У низці європейських країн вивчення латини підтримується на державному рівні: 2022 р. у Великій Британії стартувала державна програма з бюджетом £4 млн для впровадження латини в 40-а державних школах Англії, з метою удоступнити її для здобувачів освіти не лише приватних елітних коледжів. 2020 р. Польща повернула латинську мову до обов'язкового ядра навчальної програми. Назагал у Східній Європі латина виконує роль засобу дерадянізації освіти та повернення до спільноєвропейського культурного коріння.
На сьогодні понад три мільйони здобувачів освіти тільки в середніх школах Європи щороку вивчають латинську мову. Значний відсоток продовжує опанування латини в університеті та/або активно використовує відповідну професійну лексику на післядипломному рівні. Потреба в спроможності об’єктивно оцінити рівень володіння цією мовою стала настільки нагальною для Європейського регіону, що 2019 р. на базі провідних університетів ЄС був створений консорціум з розробки стандартів оцінки та визнання навичок і кваліфікацій з латинської мови. 2022 р. цей проєкт, фінансований програмою Erasmus+, успішно завершився розробкою інтелектуальних продуктів, включаючи сертифікаційні моделі для рівнів A та B володіння латинською мовою.
Подальший розвиток цього напряму передбачає адаптацію Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (CEFR) до латини з формуванням єдиної шкали оцінювання навичок читання і розуміння текстів від A1 до C2. У межах цієї ініціативи було розроблено систему European Assessment in Latin (EAL), а також запроваджено європейську сертифікацію European Latin Linguistic Assessment (EULALIA), яка нині активно впроваджується в університетах та освітніх центрах Італії, Німеччини, Франції, Іспанії та Швеції. Паралельно у світі функціонують інші системи оцінювання знань латинської мови. Зокрема, у США діє одна з наймасштабніших систем - National Latin Exam (NLE), який щороку складають понад 100 тисяч студентів у США та інших країнах світу. Також поширеними є іспити Advanced Placement (AP) Latin, результати яких зараховуються як академічні кредити у провідних університетах США та Канади, а також комп’ютерне адаптивне тестування ALIRA (ACTFL Latin Interpretive Reading Assessment), що оцінює рівень розуміння тексту.
У цьому контексті особливого значення набуває підготовка майбутніх фахівців медичного профілю, для яких латинська мова є основою професійної термінології. Програми навчання в спеціалізованих середніх школах забезпечують високий рівень підготовки учнів у сфері латинської граматики, синтаксису, а в медичних коледжах – професійної лексики, що створює передумови для впровадження міжнародної сертифікації.
З метою підтвердження набутих компетентностей та їх узгодження з європейськими стандартами, фахівці кафедри мовної підготовки та гуманітарних дисциплін НУОЗ України імені П.Л. Шупика у співпраці з українськими та польськими закладами вищої освіти розробили систему тестування, спеціально пристосовану для вимірювання знань майбутніх медиків. Ця система передбачає два рівні оцінювання: визначення рівня володіння латинською мовою та оцінювання знань латинської мови у поєднанні з медичною термінологією. Сертифікаційне оцінювання було успішно проведене в 2025 р. на базі Українського медичного ліцеї НМУ імені О.О. Богомольця. Для участі у тестуванні зареєструвалися понад 160 учасників – з ліцеїв та університетів медичного й гуманітарного профілів; за результатами тестування сертифікати отримали 57 осіб.
Цьогорічна сертифікація відбуватиметься за розширеною програмою, її учасники зможуть засвідчити свої знання латинської мови відповідно до шкали CEFR на рівні A1, A2, B1. Широке запровадження такої сертифікації в Україні сприятиме підвищенню якості підготовки здобувачів освіти, розширенню їхніх можливостей для навчання та професійної реалізації на батьківщині та за її межами, а також інтеграції української медичної освіти до європейського освітнього простору.
Стратегічні орієнтири Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо важливості інтернаціоналізації, зокрема у форматі загальноєвропейської студентської мобільності, важливість розуміння мультикультурності для надання ефективної медичної допомоги представникам різних націй та груп населення, набули особливої актуальності після початку повномасштабної агресії проти України, що спровокувало міграцію мільйонів наших громадян, зокрема молоді, яка продовжує здобувати освіту у різних країнах світу, нерідко – одночасно з навчанням в Україні. Таким чином, підтвердження здобутих компетенцій із латинської мови через сертифікацію відповідно до критеріїв Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти дозволить нашим майбутнім медикам краще презентувати себе як в Україні, так і за кордоном.
