Співробітники та аспіранти кафедри представили низку доповідей для міжнародної спільноти з питань вивчення репродуктивного здоров’я жінок України.
Цього місяця у Римі відбувся конгрес з гінекологічної ендокринології, який став ювілейним заходом, присвяченим 40-річчю International Society of Gynecological Endocrinology (ISGE). Ця важлива подія об’єднала провідних експертів світу, які досліджують складні взаємозв’язки гормональної регуляції, репродуктивного здоров’я та сучасних підходів до лікування.
В рамках конгресу було проведено Симпозіум «Аналіз потенційного міжпоколінного впливу сучасної війни на різні аспекти здоров’я: уроки з досвіду України» було організовано Ukrainian Society of Gynecologists Endocrinologists (USGE).
Кафедра акушерства і гінекології НУОЗ України імені П. Л. Шупика представляла наукові доповіді на цьому міжнародному науковому майданчику. Завідувач кафедри, професор Наталія Педаченко представила доповідь «Що було відомо і що було з’ясовано про взаємодію хронічного стресу та нейроендокринної регуляції репродуктивної функції». Була надана інформація про клінічний досвід спостереження впливу тривалого стрес війни на репродуктивне здоров’я жінок, який проявляється порушеннями менструального циклу, ендокринним дисбалансом і можливими довготривалими наслідками для репродуктивної системи.
Також прозвучала доповідь доцента кафедри Ірини Нецкар, присвячена сучасним можливостям малоінвазивної хірургії у веденні складних гінекологічних станів. У центрі уваги її виступу - надзвичайно актуальна проблема: зростання частоти атипових гіперплазій ендометрія у молодих жінок, що ми дедалі частіше спостерігаємо у клінічній практиці.
Аспіранти кафедри – Наталія Мокрянин та Роксана Руда блискуче виступили зі своїми науковими доповідями в рамках конгресу.
Клінічний досвід науковців кафедри акушерства і гінекології показує, що тривалий хронічний стрес, чинники війни, постійна психоемоційна напруга та життєві випробування негативно впливають на нейроендокринну регуляцію репродуктивної системи жінки та змінюють структуру гінекологічної патології.
Саме тому надзвичайно важливо, що український клінічний досвід сьогодні звучить на міжнародній науковій сцені, стає частиною глобальної дискусії та сприяє формуванню сучасних підходів до діагностики й лікування гінекологічної та акушерської патології.
