Продовження співпраці Благодійного фонду «МХП-Громаді» й НУОЗ України імені П. Л. Шупика задля психологічної стійкості лікарів первинної ланки на Вінничині.
Благодійний фонд «МХП-Громаді» вже понад 10 років системно розвиває українські громади, об’єднуючи зусилля бізнесу, місцевої влади та активних ініціатив. Фонд працює там, де підтримка справді необхідна — від прифронтових територій до найвіддаленіших сіл, задля кращого майбутнього для кожного українця. Підтримка жителів громад, у яких компанія МХП та Благодійний фонд «МХП-Громаді» здійснюють свою діяльність, охоплює різні напрями — зокрема сферу охорони здоров’я. Одним із них стало навчання для лікарів первинної ланки, спрямоване на профілактику професійного вигорання та збереження людського ресурсу в медичних командах. Такі ініціативи є частиною комплексного підходу Фонду до розвитку громад і підвищення якості життя людей.
Дбаючи про психологічне здоров’я фахівців первинної ланки Вінничини благодійний фонд «МХП-Громаді» продовжив співпрацю з НУОЗ України імені П. Л. Шупика щодо проведення тренінгів із профілактики професійного вигорання. Для фахівців КНП «Теплицький ЦПМСД» на їхній клінічній базі, за участі медичних працівників КНП «Ладижинський ЦПМСД» і КНП «Христинівський ЦПМСД» 18 та 20 листопада 2025 було організовано проведення дводенного тренінгу «Професійне вигорання серед медичних працівників, запобігання та відновлення». Директор КНП «Теплицький ЦПМСД» Галина Шевчук привітала колег та активно долучилася до тренінгу. Навчання провела викладач-тренер Тренінгового центру впровадження компетентнісного підходу в загальній лікарській практиці Науково-навчального інституту інноваційних медичних та освітніх технологій імені Андрія Ткаченка НУОЗ України імені П. Л. Шупика, доцент Людмила Матвієць.
Під час тренінгу учасники отримали актуальне розуміння причин вигорання в реаліях війни, навчилися помічати його прояви та опанували практики самовідновлення, які допомагають підтримувати стійкість у щоденному навантаженні.
Протягом двох днів лікарі працювали з поєднанням теоретичного матеріалу та практичних вправ, які можна одразу інтегрувати у щоденну роботу з пацієнтами. Особливу увагу було приділено формуванню конкретних компетентностей: умінню визначати моделі поведінки лікаря, що сприяють формуванню вигорання; навичкам керування емоційними реакціями та оцінці власного психоемоційного стану в умовах тривалого стресу; ознайомленню з підходами до ефективного вирішення професійних проблем; організації повсякденної діяльності для відновлення емоційного стану; застосуванню навичок самодопомоги у періоди інтенсивного навантаження.
У межах тренінгу було проведено опитування емоційного вигорання серед учасників за методикою К. Маслач і С. Джексон. За результатами анкетування учасники найчастіше зазначали, що досягли ключових цілей тренінгу: краще розуміють причини вигорання медичних працівників в умовах війни, упевненіше розпізнають його ознаки та відчувають, що отримали дієві інструменти для психологічного відновлення. Серед компетентностей, які, за їхніми словами, вдалося засвоїти, – здатність помічати поведінкові моделі, що сприяють виснаженню; більш усвідомлене ставлення до власного психоемоційного стану; використання структурованих підходів до вирішення професійних проблем; уміння вибудовувати щоденну діяльність так, щоб підтримувати ресурсний стан, а також застосовувати набуті навички у періоди підвищеного стресу.
Серед кращих аспектів учасники відзначали обговорення реальних клінічних ситуацій, можливість одразу застосувати техніки до власного досвіду та живу комунікацію у форматі діалогу. Серед пропозицій щодо вдосконалення найчастіше лунала ідея збільшити тривалість навчання або виділити більше часу на відпрацювання практичних навичок.
Тренінги для лікарів Теплицького, Ладижинського та Христинівського ЦПМСД стали важливим кроком до формування більш стійкого професійного середовища. За ініціативою учасників тренінгу заплановано додаткову online-зустріч для контрольного тестування по професійному вигоранню. Співпраця Благодійного фонду «МХП-Громаді» та НУОЗ України імені П. Л. Шупика дозволяє не лише підвищувати рівень професійної компетентності медичних працівників, але й піклуватися про їхнє психологічне благополуччя, що врешті сприяє покращенню якості медичної допомоги для громад в умовах війни.
