Виховання сучасного молодого фахівця передбачає не тільки набуття фундаментально-теоретичних знань, оволодіння фаховими практично-орієнтованими навиками та вміннями за спеціальністю, вибудову логічного ланцюга клінічного мислення для встановлення діагнозу та формування індивідуального діагностичного маршруту та персоніфікованої лікувальної карти в доказовій, протокольній площині, але й глибоке знання історичного досвіду медицини, зокрема хірургії, для формування масштабного медичного світогляду, відкритого до інновацій, критичного аналізу інформації та синтезу знань.
