Співробітники кафедри респіраторної медицини та фтизіопульмонології отримали щирі слова подяки за участь у круглому столі «Так! Ми можемо подолати ТБ» з нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом.

Зі словами  поваги та вдячності звернулася до співробітників кафедри завідувач відділу управління та протидії туберкульозу Центру громадського здоров’я, Національна координатор з подолання туберкульозу Яна Терлеєва та команда відділу управління та протидії туберкульозу Центру громадського здоров'я МОЗ України.

«Шановні колеги! З приємними враженнями після зустрічі з чудовими людьми, які щоденно долучені до боротьби з туберкульозом, висловлюємо щиру вдячність усім вам за участь у заході, що відбувся 24 березня. Цього дня ми разом відзначили важливу та знакову дату, об’єднавшись із людьми, які не лише вірять у можливість подолання туберкульозу, а й щоденно втілюють ці наміри у своїй професійній діяльності».

З промовою, яка задала тон і тематику дискусії, виступила доцент кафедри Наталія Гріцова: «Туберкульоз — це хвороба, яку ми можемо вилікувати медикаментами. Але подолати її ми зможемо лише через довіру. Адже туберкульоз — це не лише про мікобактерію. Це про пацієнта, який боїться діагнозу більше, ніж симптомів. Це про стигму, яка іноді лікується значно довше, ніж сама хвороба. І це про систему, яка або підтримує — або втрачає людину.

Сьогодні туберкульоз в Україні — це особливий виклик. В умовах війни ми маємо не просто зростання ризиків — ми маємо зміну самої структури випадків, яка формується за рахунок захворювань у внутрішньо переміщених осіб, військових, осіб з обмеженим доступом до медичної допомоги, пацієнтів з перерваним лікуванням. І в цій новій реальності класичні підходи вже не працюють так ефективно, як вони працювали раніше.

Як лікарі, ми звикли мислити категоріями: інфільтрат, каверна, бактеріовиділення. Але сучасний туберкульоз вимагає іншого мислення — міждисциплінарного. Тому що пацієнт із туберкульозом — це часто пацієнт із тривогою або депресією, соціальною вразливістю, супутніми захворюваннями, і дуже часто — з втратою довіри до системи. І якщо ми лікуємо лише легені — ми програємо. І саме тому сьогодні я особливо переконана: лікування туберкульозу — це не лише про препарати. Це про людяність, про силу духу, про те, якими категоріями ти мислиш.

Сьогодні ми маємо поставити собі чесне питання: що є результатом нашої роботи?

Закриття випадку? Негативний мазок? Чи повернення людини до соціального життя? Можливо, саме сьогодні час змінити фокус: з контролю хвороби — на супровід пацієнта. І тут надзвичайно важливо: доступність діагностики, безперервність лікування, психологічна підтримка, милосердя і довіра, яка народжується звичайно ж із фаховості та людяності. Бо без довіри — немає прихильності до лікування. А без лікування — немає контролю над туберкульозом.

І ще одна важлива річ. Ми, як фахівці, іноді недооцінюємо силу комунікації. Але саме слова лікаря можуть вирішити: чи пацієнт залишиться в лікуванні — чи зникне після першого візиту.

Сьогодні туберкульоз — це не лише медична проблема. Це індикатор того, наскільки наша система є людяною. Майбутнє боротьби з туберкульозом — це не тільки нові препарати чи технології. Це новий підхід: пацієнт-центрований, міждисциплінарний і людяний.

І якщо ми сьогодні зможемо хоча б частково змінити своє мислення — це вже буде внесок у подолання туберкульозу».

Панельна дискусія  «Лікування як мистецтво: якість через людиноорієнтованість» підкреслила не лише високий професіоналізм наших науково-педагогічних працівників кафедри, медичних працівників та їхню відданість своїй справі, а й важливість підходу, за якого медична допомога розглядається не просто як надання послуг, а як комплексна підтримка людини, розв’язання її потреб, забезпечення гідності та права на якісне лікування. Ми переконалися у правильності обраного курсу щодо розширення амбулаторної моделі лікування туберкульозу на рівні первинної медичної допомоги, де сімейному лікарю належить одна з провідних ролей не лише у своєчасному виявленні туберкульозу, а й у супроводі пацієнта на всіх етапах лікування.

Водночас ефективність цієї моделі значною мірою визначається тісною взаємодією фтизіатричної служби, центрів контролю та профілактики хвороб і первинної ланки медичної допомоги. Навіть у надзвичайно складних умовах сьогодення людиноорієнтованість залишається ключовою вимогою до забезпечення якісної медичної допомоги, яка реалізується і у прифронтових регіонах, де підтримка та увага до потреб пацієнта набувають особливої ваги.

Співробітники кафедри отримали слова подяки за особисті історії, життєвий та професійний досвід, профорієнтаційний напрямок роботи кафедри з молоддю. Підкреслювалося важливість досягнення того цінного балансу, коли професійна майстерність гармонійно поєднується з людяністю, підтримкою та повагою до кожної людини. Учасники заходу наголосили, що особливо цінною є готовність до співпраці, консолідації зусиль та спільний пошук рішень, спрямованих на посилення протидії туберкульозу, зменшення стигматизації та підтримку людей, які живуть з туберкульозом. Саме завдяки такій взаємодії, партнерству та відданості спільній меті ми маємо можливість рухатися вперед у напрямку подолання туберкульозу в Україні, незважаючи на виклики повномасштабної війни проти нашої держави, наближати день, коли туберкульоз буде подолано.

Оцініть матеріал

Актуальність матеріалу: 75% - 2 Голосів
Корисність матеріалу: 75% - 2 Голосів
Доступність матеріалу: 75% - 2 Голосів

Загальна оцінка матеріалу