Радіологічна громадськість України вже традиційно відзначає ювілейні та знаменні дати, пов’язані з професійною діяльністю.

7 листопада – Міжнародне професійне свято нової спеціальності XXI століття – медичної фізики. Дата обрана невипадково. 7 листопада 1867 року у Варшаві народилась Марія Склодовська-Кюрі, лауреат двох Нобелівських премій, яка стала родоначальницею всієї медичної фізики та ядерної медицини.

Міжнародний день медичного фізика відзначається щорічно з ініціативи Міжнародної організації медичних фізиків (International Organization of Medical Physics, IOMP).

Також щорічно, 8 листопада, в усьому світі відзначають Міжнародний день радіології (International Day of Radiology). Ця дата теж обрана не випадково. Саме 8 листопада 1895 року Вільгельм Конрад Рентген відкрив рентгенівські промені, поклавши початок нової медичної дисципліни.

6 та 7 листопада в с.м.т. Яремче на Івано-Франківщині проведено заходи, присвячені 125-річчю відкриття рентгенівських променів.

6 листопада відбулася Школа-семінар для рентген-лаборантів і радіологічних технологів «Актуальні питання якості та безпеки радіологічних досліджень», а 7 листопада – Школа-семінар для радіологів «Рентгенівські промені та променева діагностика у 21-му сторіччі». Програми обох Шкіл виконано в повному обсязі.

Кафедру ядерної медицини, радіаційної онкології та радіаційної безпеки на ювілейних заходах представляв доцент Юрій Коваленко. Слід відзначити, що Юрій Коваленко виступив і співорганізатором, і одним із найактивніших учасників наукової програми зробивши за 2 дні 5 різнобічних яскравих наукових доповідей: «Європейських підхід до інформування пацієнта при проведенні радіологічних досліджень», «Щодо безпеки радіологічних досліджень», «Організаційно-технічні питання профілактичних досліджень грудної клітки», «Історія використання рентгенівських променів для діагностики: від рентгенографії до КТ і томосинтезу», «Чи потрібен радіологам штучний інтелект?». Доповіді не тільки були заслухані, як завжди, з великою цікавістю, але й викликали жваве обговорення. Тематика доповідей свідчить про їх актуальність для сьогодення та погляд у майбутнє.

Серед інших доповідей учасники відзначили «Особливості рентгенологічних проявів COVID-19. Наш досвід», авторів А. Чернодолюк-Вихованської та В. Кметюка (м. Івано-Франківськ).

Наступного року запропоновано радіологічні заходи в с.м.т. Яремче присвятити 140-річчю лампи Пулюя, що була розроблена нашим співвітчизником ще у 1881 році та стала прообразом рентгенівської трубки. В 1881 році на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі, що на той час була Меккою вченого люду, стався фурор. Доктор Стразбурзького університету, галичанин Іван Пулюй продемонстрував загалу свій винахід – трубку, що випромінювала Х-промені. Лампа Пулюя деякий час випускалася навіть серійно й окремими передовими лікарями використовувалася в клінічній практиці, задовго до всім відомого дослідження Вільгельма Рентгена. За допомогою свого пристрою Іван Пулюй уперше в світі зробив знімок зламаної руки 13-річного хлопчика; знімок руки своєї доньки зі шпилькою, що лежала під долонею, а також знімок скелета мертвонародженої дитини. Знімки органів людини, зроблені Іваном Павловичем, були настільки чіткими, що дозволили виявити патологію в тілах пацієнтів.

Хочеться сподіватися, що епідемічна ситуація наступного року буде більш сприятлива для нових зустрічей і святкування знаменних дат світової та вітчизняної радіології.

Оцініть матеріал

Актуальність матеріалу: 50% - 1 Голосів
Корисність матеріалу: 50% - 1 Голосів
Доступність матеріалу: 50% - 1 Голосів

Загальна оцінка матеріалу